Історична довідка Кам’янської сільської ради
Село Кам’янське
Село, центр сільської ради. Розташоване за 12 км від районного центру на трасі Харків-Сімферополь.
Площа населеного пункту складає - 447 га.
Населення станом на 01.01.2016 року складає - 2421 чоловік, а кількість дворів - 1117.
День села святкується 14 жовтня (на Покрову).
На території Кам’янського знаходяться підприємства сільськогосподарського виробництва:
- ТОВ “Кам’янський степ”,
- фермерські господарства «Таврія», “Пролісок”, “НИВАРІС”, “ПРИВАТ-АГРО” ,”КВІН” ,”ЛЕОНОЛЬ”, “Байда”,
- 14 торгівельних точок,
- молитвений будинок християн-баптистів,
- православна церква.
Сьогодні в селі Кам’янському є середня школа (22 вчителі, 152 учня), школа-інтернат для слабочуючих та пізно оглухлих дітей (92 вчителі, 203 учня), бібліотека з фондом 12 тис. екземплярів, лікарська амбулаторія (14 медпрацівників, в т.ч. 2 сімейні лікарі), аптека, будинок культури (тимчасово не працює, потребує капремонту).
Село Кам’янське виникло в кінці ХVІІ століття на місці козацьких зимівників. До травня 1945 року воно називалось Янчекрак, як і річка, яка протікає через село і впадає в Каховське водосховище.
Неподалік від Кам’янського розкопано 2 скіфські кургани (ІУ ст.. до н.е.) У 1906 році тут знайдено золоті і срібні речі. Через село проходив чумацький шлях, яким колись чумацькі валки тяглися до Криму по сіль та рибу.
Назва села тюркського походження, що означає « червона вода».
Першу школу відкрили у селі в 1875 році, а в 1939 році - десятирічку.
До будівництва Дніпрогесу від села до річки Дніпро були плавні , а в них безліч великих і малих озер, порослих рогозом та верболозом, в яких водилось багато прісноводної риби, особливо в»юнів. На період жаркого літнього періоду в плавнях випасали громадську та колективну худобу, косили на зиму сіно; поміж озер та заплав ,на «грядах « були людські та колгоспні городи на яких родила багата городина. У важкі засушливі голодні роки плавні рятували жителів села від голоду. В дійсний час всю цю територію поглинуло Каховське водосховище.
В селі зберігся дерев’яний вітряний млин, який побудував в 1903 році житель села Жук Сафон Іванович, чоловік великої фізичної сили, бо «управляв» вітряним млином сам, а з цією процедурою справлялись декілька чоловік.
Місцевість навколо села являє собою безлісу рівнину, пересічену ярами та пагорбами. Ґрунти чорноземні, родючі. В селі багато абрикосових дерев (дички), кожної весни коли вони розквітають, село поринає в суцільну біло-рожеву духмяну піну.
Жителі села завжди займались землеробством. Орної землі 4600 га., яка обробляється орендарями та власниками земельних ділянок. В основному вирощують такі культури: пшениця, соняшник, ячмінь, кукурудза, просо, горох.
5 жовтня 1941 року до села вступили гітлерівські війська. 14 жовтня 1943 року (на Покрову) село було визволено. В роки війни 256 чоловік загинуло, захищаючи Вітчизну. У Кам’янському шанують пам’ять про героїв громадянської та ВВВ, споруджено меморіальний ансамбль.
Село Плавні
Село, підпорядковане сільській раді і розташоване за 23 км. від районного центру на залізничній станції “Плавні-пасажирські”, на лінії Запоріжжя-Джанкой.
Площа населеного пункту складає - 46 га.
Населення станом на 01.01.2016 року складає 289 чоловік, а кількість дворів - 212.
День села святкується 14 жовтня (на Покрову).
Село виникло на місці залізничної станції в 20-30 роки ХХ ст., село з роками перетворюється в дачний населений пункт, більшість населення – люди похилого віку.
В селі є сільський клуб, фельдшерський пункт, 2 торгівельні заклади.
вологість:
тиск:
вітер: